Учитель – це дивовижна людина. Немає жодної іншої професії, де співробітник присвячував би всі свої дні іншій родині крім своєї. І адже кожна дитина, яка потрапляє під вашу опіку, автоматично стає вашим. Але час нещадно. І ось ми вже не ті малюки, а дорослі самодостатні люди, які сьогодні залишають шкільну лаву. Нам належить зробити крок на дорогу життя. Але це не означає, що ми викинемо з пам’яті уроки, які ви нам викладали. І частинка вашого тепла завжди буде зігрівати серце кожного з нас, дорогий ви наш учитель. Нам би дуже хотілося, щоб ви стали найщасливішою людиною на землі. Ви заслужили цього. Адже з яким часом важко дається виховання і навчання важких дітей, таких як ми. Навіть у відповідь на наші витівки ви завжди відповідали нам дружбою. Тепер же ми хочемо віддячити вам нашої вдячністю! Не відмовте нам, прийміть наші подячні слова!

Сьогодні прийшов той самий день, якого ми так довго чекали. Сьогодні ми покидаємо рідні шкільні стіни. Але разом з передчуттям чогось нового ми відчуваємо неймовірну смуток. Адже ми залишаємо за плечима шкільне життя, яка була сповнена успіхів, невдач, досягнень, помилок. Ми розлучаємося з вірними друзями та помічниками – нашими вчителями. Вибачте нас за те, що іноді розбудовували вас своєю поведінкою, не виконували домашні завдання, малювали на партах, списували на контрольних. Ми дуже цінуємо вашу працю, ваші зусилля і старання. Спасибі за те, що були друзями, порадниками, наставниками, а іноді навіть майже батьками. Бажаємо вам кар’єрного зростання, сімейного благополуччя, старанних учнів! Спасибі за все!