Я хочу, щоб мій любимка зараз же ліг спати, тому що більше не хочу бачити його, що сидить за комп’ютером. Ти постійно сидиш і граєш в ці незрозумілі ігри, а потім з ранку не можеш нормально прокинутися, тому навіть на роботу запізнюєшся. Я думаю, що пора припиняти з усім цим, тому що це погано впливає на тебе і на твоє здоров’я. Я буду ображатись і перестану з тобою розмовляти, якщо ти будеш весь час грати в комп’ютер в той час, коли можеш відпочити і розслабитися. Тому прямо зараз ти лягаєш в ліжко і забуваєш про те, що у тебе є там якісь ігри. Ти повинен висипатися, щоб на роботі не засипати, а ти тільки й думаєш про те, що треба пограти в ігри. Ми забуваємо про все, тому що прийшов час зануритися в сон. Давай зараз же закривай свої очі і чекай. У тебе навіть очі смикаються, тому що ти ніяк не можеш заспокоїтися.

Яка ж сьогодні приголомшливо красива ніч! Зірки, немов чарівна павутинка, обвили небо мереживами холодного світла. По-особливому світить у віконце принцеса-місяць, і вітер, плутаючись в деревах, співає нам солодкі колискові пісні про небачені подорожах, яскравих, незвичайних країнах, мудрих диких звірів. Він співає про неземної, такою чистою і крихкою любові, як кришталь. Про кохання, такий же наповненого відчуттями, пристрастю, як гірські річки. Про таку ж гарячої любові, як південне сонце. Його пісеньки підхоплюють цвіркуни і нічні птахи і заколисують нас в колисці жовтих ліхтарів, обіймають нас м’якою і теплою темрявою, огортають оксамитом тиші. Я люблю тебе, я поруч з тобою своїм серцем. Спи, моя рідна, а я буду підспівувати вітрі, щоб тобі снилися найдобріші і красиві сни.