Любі наші педагоги, ось і прийшов той день, після якого ми вже не сядемо як зазвичай за наші парти, чи не відкриємо зошити і для нас не продзвенить дзвінок. Навіть якось не віриться. Адже 11 років – термін далеко немаленький. Насправді ж вони пронесли нібито за кілька хвилин. Всі ці роки ви провели разом з нами. І це навіть не дивлячись на те, що ми постійно пустували, нескінченно прогулювали, у нас часто змінювалося настрій і чого ми тільки не витворяли. Тому, прийміть наші слова подяки за те, що у вас, ніколи не виникало думки здатися, що ви завжди знали, з якого бокудо нас підійти. Ви навчили нас любити науку і допомогли визначитися з подальшим шляхом. Отримані від вас знання, стали справжнім фундаментом для всієї нашої подальшому житті. Ми ніколи не посміємо вас забути і як можна частіше буде заглядати в гості. Обіцяємо, ви будете нами пишатися!

Ми до сих пір точно не визначилися, який він цей день для нас – сумний чи все-таки радісний. Ви ж теж злегка сумуйте. Ми не просто йдемо зі школи, ми залишаємо своїх вчителів, своїх наставників і друзів. Так, саме так хотілося б вас назвати через всі роки. Ви – справжнісінька опора і дороговказ для нас. Тільки завдяки вам перед нами зараз відкриваються великі перспективи. У нашій пам’яті завжди знайдеться місце для спогадів про те, як багато для нас було зроблено. Ми завжди з величезним задоволенням будемо дивувати своїми успіхами і ділитися ними. Якщо вам знадобиться допомога, то ви завжди можете розраховувати на дружнє плече кожного з нас. Нам би не хотілося розлучатися з вами. Ми обов’язково будемо заходити до вас в гості, ділитися своїми досягненнями. Спасибі вам. До скорої зустрічі! Ваші учні!