(Ім’я призовника)! Хочу відпустити тебе в дорогу не з тривогою, а з радістю і добрим серцем. Я вірю, що ти досягнеш неймовірних успіхів, доб’єшся перемог і нагород! Я буду рахувати кожну хвилину до твого дембеля і постараюся надихати тебе на добрі справи!

Улюблений сину! Ти ще вдома, а я вже за тобою скучаю. Хочу побажати тобі легкого початку і цікавою служби. Нехай все у тебе виходить, нехай в очах офіцерів ти будеш порядною рядовим і людиною з видатним мужністю. Ми всі чекаємо твого повернення в термін, нескінченно любимо тебе і переживаємо за тебе!

Призовник – це звучить надійно, гордо, відповідально. Він – базова ланка країни. Втративши його, може розсипатися вся ланцюг державності, і тоді наше повсякдення виявиться під небаченої загрозою. Призовник – не просто юнак, а оплот, герой, захисник! На нього покладають надії матері. Його чекають улюблені. Їм пишається країна. Бажаю сьогодні відмінного здоров’я, відданої служби, вірних товаришів! Нехай над батьківщиною завжди посміхається світле сонце!