Яка ж сьогодні приголомшливо красива ніч! Зірки, немов чарівна павутинка, обвили небо мереживами холодного світла. По-особливому світить у віконце принцеса-місяць, і вітер, плутаючись в деревах, співає нам солодкі колискові пісні про небачені подорожах, яскравих, незвичайних країнах, мудрих диких звірів. Він співає про неземної, такою чистою і крихкою любові, як кришталь. Про кохання, такий же наповненого відчуттями, пристрастю, як гірські річки. Про таку ж гарячої любові, як південне сонце. Його пісеньки підхоплюють цвіркуни і нічні птахи і заколисують нас в колисці жовтих ліхтарів, обіймають нас м’якою і теплою темрявою, огортають оксамитом тиші. Я люблю тебе, я поруч з тобою своїм серцем. Спи, моя рідна, а я буду підспівувати вітрі, щоб тобі снилися найдобріші і красиві сни.

Мій ласкавий і ніжний, плюшевий і щедрий, мій генерал і мій король, мій ангел і мій охоронець снів! Сьогодні я відправлю фею, яка буде охороняти твої сни! Добраніч!

Кохана, я так втомився без тебе засинати і прокидатися. Не можу дочекатися, коли ж ми нарешті таки будемо весь час разом. Давай з тобою втечемо в країну снів, туди, де ніхто не буде нам заважати насолоджуватися один одним. Лягай спатки, моя ніжна і обожнювана дівчинка, найтемнішої і спокійною тобі нічки.