Ти знаєш, що тільки однієї своєї маленької посмішкою ти робиш мій день вдалим? Ти такий життєрадісний!

Як боялася я помилитися … не вистачало духу повірити, що цей пильний погляд – не моя фантазія … стільки думок промайнуло в моїй голові: немає, така як я … навіщо йому, йому потрібна зовсім інша, немає не я … Я повинна забути, не думати … А як же той погляд? Ні, мені здалося … Ти – чоловік, про якого я мріяла, мріяла … Невже це можливо?

Мені здається, що кожна твоя риса була ідеально промальована художником!

Мій чарівний рідний Людина! Затьмарити тебе не зможе навіть ніч!

Не потрібно говорити зі мною таким голосом, інакше ти не помітиш сам, як опинишся без штанів …

Ти доповнює моє життя. Без тебе вона нудна і прісна.

Найгарячіший чоловік!

Геракл або Аполлон, Сталлоне або Вілліс, будь принц або маркіз не зрівняється з тобою. Ти такий один на білому світі – відважний, розумний, сміливий, добрий, справедливий, впевнений, красивий, веселий, важливий, цікавий, чарівний, завзятий і весь собою хороший!