У відомій казці сиділи три красуні-дівчини під вікном і розмовляли між собою. Одна вголос мріяла закотити бенкет для батюшки-царя, якщо той візьме її в дружини. Інша – килимами прикрасила б царський палац. А третя, наймолодша сестричка, мовила, що даром б час не втрачала, а пекла торти, в’язала шкарпетки чоловікові, займалася заготівлею солінь і варений. Підслухав цар їхню розмову і вирішив одружитися на молодшенької, аж надто йому слова її сподобалися. Злагодили весілля на весь світ і під час торжества відкликає наречена майбутнього чоловіка в сусідню кімнату, а там вже приготовані перо та папір. Пояснює вона звуженому: Я весь день як білка в колесі – вся в справах, так турботах, а трохи що не так, як у вас у царів водиться – в бочку мене так в море синє? Як би не так! Підписуй государ, що маю я право на хороми царські, землі орні, безліч скакунів стрімких і килимів ручної роботи. Окремий список додається на наряди святкові, так посуд кришталеву. Сторопів цар, але подумав гарненько і підписав документи потрібні. Стали вони жити щасливо. Ось так і повелося укладати між молодятами шлюбний договір!