Папа, ми звикли тебе називати саме так: тато, татусь, татусь. Але ж твоє справжнє ім’я – батько! Скільки ж сили в цьому слові. Адже саме батьком називають Бога і тебе. Бог відповідає за весь світ, а наш тато – за всю нашу родину. Він так само вміє прощати і допомагати, захищати і страждати за нас. І ми боїмося батьківського гніву, не тому що нас покарають, а тому що не хочемо засмучувати його.

Наш улюблений, скромний, мовчазний тато! Ти у нас дивовижний! Ніколи ти не читав нам ніяких нотацій, ніколи не говорив: що ось так-то робити не можна. Ти завжди виховував нас прикладом. Повазі до жінки ти вчив своїм ставленням до мами, завжди ніжним і зворушливим. Поваги до старших – ставленням до своїх і маминим батькам, завжди турботливим і попереджувальним. Повазі до природи – шпаківнями, зробленими твоїми руками, пташенятами тобою врятованими. Життя ми осягали на твоєму прикладі, тато.

Папа, ми ледве дочекалися ранку, так хочемо тебе привітати з днем ​​народження! Нехай у тебе завжди сяють очі від радості і любові, і нехай завжди з тобою поруч будуть ті, хто тобі доріг. Бажаємо тобі щастя здоров’я і удачі у всьому.