Небесний зорепад упускає іскорки прямо на твою подушку, миленький. Вони протягнуть теплі ниточки в твій сон і сплетуть для тебе неповторні картини …

Сонце моє, улюблений мій хлопчик! Настав саме моя улюблена пора доби – вечір! Коли я можу потонути в твоїх обіймах і розчинитися в твоїх думках! Коли всі денні турботи відходять на задній план, і залишаєшся тільки я, ти і тихенько потріскує камін! Коли між нами витає аромат солодкого чаю, коли плед один на двох здається самим затишним в світі покривалом! Коли Всесвіт тільки наша з тобою, коли наші бажання і думки схожі! Я так люблю дивитися, як повільно опускаються твої вії, і ти засинаєш! У такі моменти я відчуваю, що ти думаєш про мене, що ти йдеш назустріч до мене, в мій сон! Мрію, щоб такі миті були вічні! Мрію, щоб наша ідилія тривала нескінченно! І навіть трошки хочу призупинити час, щоб ніч не пройшла так швидко, як вона пролітає! Спи солодко, мій дорогий і єдиний, мій дорогоцінний і обожнюваний, мій любий і найрідніша людина!